І етап.
Науково-теоретичне
обґрунтування
проблемної теми та
шляхи її реалізації.
|
Організація діяльності щодо розв’язування завдань.
|
Прогнозовані результати
|
|
1. Вивчення
літератури з проблеми.
2. Робота методичної
ради школи.
3. Робота шкільних
методоб’єднань.
4. Позакласна
робота.
5. Відвідування
уроків, заходів, спілкування з адміністрацією.
6. Проведення
відкритих уроків.
7.
Педагогічні читання.
|
1. Вибір проблемних
тем над якими працюють шкільні методоб’єднання, вчителі.
2. Оформлення
картотеки.
3. Підбір
літератури, окремих статей з проблемної теми.
4. Вивчення
теоретичних основ проблеми.
5. Вивчення
перспективного педагогічного досвіду.
6. Позитивні зміни
рівня інтелектуальних здібностей учнів, підвищення результативності участі в
олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах МАН.
|
У системі сучасної освіти надзвичайно важливим і
актуальним є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як
громадянина України.
Завдання патріотичного виховання та виховання
громадянських компетентностей на уроках англійської мови полягають у вихованні позитивного
та поважного ставлення до власного народу, його культури, любові до Батьківщини
й рідної мови та віри в світле майбутнє своєї країни. І все це у повній мірі
залежить від вчителя, його патріотичних настроїв та відданості своїй справі, адже
саме школа зароджує в молодому поколінні почуття державності, закладає паростки
гордості за Батьківщину, за вчинки предків, готує громадян і патріотів. Безумовно,
найдієвішим та найуспішнішим засобом втілення такої мети є нетрадиційний підхід
до уроку та використання інноваційних технологій, але водночас неменш важливим
є і психологічний момент, який проявляється у емоційному налаштуванні учнів,
створенні відповідної атмосфери на уроці.
Але я глибоко переконана, що буде нерозумно, якщо
вчитель увійде в клас і скаже, що сьогодні ми будемо вчитися любити
Батьківщину, а завтра поважати героїв. Необхідно створити атмосферу, підібрати
матеріал, що давав би знання про історію, традиції, людей, учити дітей порівнювати
та робити висновки.
Міжособистісне спілкування представників різних мов
і культур може бути реалізовано, якщо комуніканти будуть цікаві один одному,
якщо вони будуть спрямовані до однієї мети - взаєморозуміння, взаємозбагачення засобами
міжкультурної комунікації.
У такому діалозі велике місце займає обмін
інформацією про свою культуру, традиції, звичаї народу, до якого належить
комунікант, про свою малу Батьківщину. Інакше кажучи, це той шар культури, що у
спеціальній літературі називається краєзнавством.
У нашій школі поряд з ознайомленням з реаліями
англомовних країн вивчають державні символи України засобами іноземної мови.
Починається це вже в другому класі, коли учні вивчають кольори. У 5 класі
розроблено тексти й тренувальні вправи, спрямовані на вивчення символіки
України, її території та звичаїв українців. У 7 класі працюємо над текстами,
які поширюють знання з історії виникнення столиці України міста Києва та його
визначних місць, у 8 класі – із задоволенням читаємо тексти, присвячені Т.Г. Шевченку
та іншим народним митцям, у 9 класі знайомимося з природничим комплексом нашої
країни, станом її екології. В 11 класі значна частина матеріалу присвячена
політичній системі України.
Слід зазначити, що на уроках іноземної мови
формування почуття патріотизму нерозривно поєднується з інтернаціоналізмом,
почуттям загальнолюдської солідарності з народами інших країн. Особливе місце
займає формування почуттів єдності, дружби, толерантності, культури
міжнаціонального спілкування .
Провідне місце в процесі становлення
патріотичної та інтернаціональної свідомості школярів відводиться змісту уроку, особливо з таких тем, як: "My
genealogy", "My
Family Tree", "The
countries of Europe", "Countries and their Flags," "We are the citizens of one big world". На них учні
з першого року вивчення іноземної мови виконують різні творчі завдання:
конкурси малюнків, плакатів, міні-проекти, що має велике значення для формування почуття
патріотизму та громадянськості.
Вихованню патріотизму та національної самосвідомості
допомагає технологія діалогу культур . Ця технологія сприяє формуванню у наших учнів уяви про культуру та мову крізь
призму усвідомлення рідної культури. Цьому сприяє і комунікативна спрямованість
предмета, його звернення до вивчення побуту, звичаїв, традицій та, перш за все,
мови іншого народу. Вивчення іншої культури засобом мови стає можливим тільки
на сформованій національно-культурній базі рідної мови.
Ознайомлюючись з реаліями англомовних країн, наші учні вивчають на уроках іноземної мови
також українську державну символіку, її історію, географію, культуру, науку та
освіту. Велика увага приділяється народним звичаям, традиціям, обрядам,
фольклору тощо. Представляючи
учням традиції та звичаї народів інших країн, ми акцентуємо їхню увагу на тому,
що мешканцям інших держав цікаво дізнатись про наші звички та традиції.
Відповідно до нових Державних стандартів освіти,
нових навчальних програм використання регіонального компонента змісту уроків
іноземної мови стає пріоритетним. Це змінює ставлення до регіональних знань і
спонукає вчителів іноземної мови до пошуків можливих шляхів інтеграції
навчального процесу.
Наш навчальний заклад має певний досвід у цьому напрямку.
Починаючи з вересня 2016 року учні беруть участь у різноманітних заходах присвячених року
англійської мови в Україні. Серед них хочу назвати такі проекти як “The Place I Love The Most”, участь у якому дала
можливість для формування в них цілої низки компетентностей: лінгвістичних,
комунікативних, пов’язаних з комп’ютерною грамотністю, критичного мислення і
співробітництва.
Так, наприклад, конкурс ессе “Ukraine Is a Part of Europe” сприяв формуванню у
наших учнів відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від
національних ідей, до культури, звичаїв і традицій інших народів, здатність
диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську
культуру, як невід'ємну частину загальнолюдської.
Зазначу, що участь у проекті “Ukraine” активізувала використання нашими учнями краєзнавчого
матеріалу англійською мовою. Вона наблизила
іншомовну комунікацію до особистого досвіду учнів, дозволила оперувати в
спілкуванні зі своїми закордонними однолітками тими фактами та відомостями, з
якими вони стикаються у своєму повсякденному житті. Участь у проекті також
сприяла розвитку національної самобутності наших учнів, дала їм можливість
ближче познайомитися з європейськими цінностями
та традиціями, більше дізнатися про Європейський Союз та його відносини
з Україною, а найголовніше – дала відчути, що ми, українці – європейська нація.
Вважаю, що подібного роду форми та
методи роботи вчать наших учнів бачити світ очима громадян України, сприяють
росту їх національної самосвідомості та патріотизму. Більш того, така робота
допомагає ще раз переконатись в тому, що освіта долає всі національні кордони і
дає можливість нашим учням насправді стати громадянами всієї планети. Саме
такий підхід, на мою думку, відповідає сучасним вимогам до навчання та
виховання підростаючого покоління громадян України.
Висновки
Такі форми та методи
виховання національної самосвідомості, патріотизму та громадянськості засобами
іноземної мови не можуть претендувати на вичерпне розв’язання проблеми. Вона
залишається актуальною та вимагає своєї подальшої розробки. В умовах сучасних
українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне
ставлення, виховувати справжніх патріотів та громадян дуже складно. Але іншої
альтернативи ми не маємо. Якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування
долею рідної країни, це призведе до
бездержавності та ще гіршого життя.
Тому перед нами, освітянами країни,
стоїть завдання відродити в українському суспільстві почуття істинного
патріотизму та національної самосвідомості, сформувати у підростаючого
покоління громадянсько активні та соціально значущі якості; якості, які наша
молодь зможе проявити в усіх видах діяльності, перш за все, пов’язаних із
захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини.
Ми розуміємо, що вчителі іноземних мов не можуть
стояти осторонь цих процесів. Як зазначила відома українська поетеса та педагог Ліна Костенко, ми маємо зробити
свій внесок у формування «гуманітарної аури нації», яка повинна світитися
змістом «свого неповторного національного варіанту»
Немає коментарів:
Дописати коментар