Використання акме-синергетичного підходу з метою
формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської
мови
Так уже влаштована душа
людини, що озивається кришталево-дзвінкою струною, ніби квітка до сонця, до
всього прекрасного – високого, шляхетного, чистого. І чим далі меншає його у
нашому житті, урбанізованому світі, тим усе більше зростає бажання відтворити,
зберегти його навколо себе. Як? Голосом, гончарним кругом, нитками на полотні,
пензлем, і звичайно, ж словом! Саме воно є ключем, за допомогою якого можна
ввійти в храм науки, пізнати глибини культури інших народів, розширити власні
горозонти пізнання.
Кожна
дитина – це окремий нерозгаданий світ: зрозуміти, виховати і розвивати її
здібності можливо тільки за допомогою добра, справедливості, мудрості. Тому
свою діяльність спрямовую, перш за все, на розв'язання основних проблем: як
наповнити життя ліцеїстів змістом і найвищими цінностями, як допомогти
старшокласникам знайти свій шлях й стати щасливими у майбутньому. У цьому мені
допомагають, у першу чергу, акметехнології.
Акмеологія
та підвищення якості освіти
Перед
школою поставлена задача підготовки дитини до успішної соціалізації,
усвідомленого вибору професії
Акмеологічний
підхід до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів, управління
школою дозволяє перевести школу з режиму функціонування до режиму розвитку, при
цьому значно підвищується і якість освіти, тому що в усіх суб'єктів освіти
систематизуючими стають пізнавальні мотиви, навчання стає внутрішньою потребою,
а творче переосмислення дійсності стає провідним. Необхідність акмеологічного
підходу в навчально-виховному й управлінському процесі загальноосвітньої школи
очевидна, оскільки суспільство очікує від школи, що її випускники будуть
комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особистостями, які прагнуть
до успіху й уміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку.
Акмеологічні прийоми, акметехнології пропонують практичне рішення питання
особистісного та професійного успіху. Пошук оптимальних, найбільш ефективних
способів, що впливають на якість освіти, в останні роки тільки розширюється.
Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються вже відомі, оскільки
все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати
новим соціокультурним та економічним умовам.
Актуальність теми
Соціокультурна,
економічна та політична ситуація, що постійно змінюється останнім часом в
Україні, привертає увагу до людини як особистості, з власними інтересами,
потребами, здібностями та вимагає готовності швидкого пристосування до
вирішення складних завдань сучасності у сфері професійної та соціальної
зрілості. Підхід до людини як вищої цінності, джерела соціального прогресу,
активного творця свого життя, відповідального члена суспільства змушує
переосмислити акценти в навчанні й вихованні підростаючого покоління та місця
педагога в цьому процесі.
Новітні
умови життя потребують сучасної, творчої, самостійної, а головне, зрілої
особистості, здатної успішно реалізуватися в усіх сферах людської діяльності.
Актуальна і перспективна модель
освіти сьогодні розробляється на засадах нової галузі наукових знань акмеології, що поєднує в собі філософський,
психологічний, соціальний та педагогічний підхід до розвитку творчої
особистості. Цим підходом був обумовлений вибір актуальної педагогічної
проблеми: «Використання
акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах
глобалізації світу на уроках англійської мови».
Мета даного дослідження - на конкретному прикладі досвіду показати використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості
учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови.
Завдання
роботи - узагальнити, систематизувати теоретичні
матеріали з даної теми, показати можливості їх використання у практиці
загальноосвітньої школи та перспективи подальшого вивчення інших складових
поняття "якість освіти", оцінити роботу середньої загальноосвітньої
школи з позицій акмеологічного підходу й визначити можливі перспективи вдосконалення
діяльності освітньої установи
Основна ідея досвіду –
формувати в учнів мотиваційне поле успішного навчання шляхом створення ситуації успіху для
розвитку кожної дитини, заклавши основу
для її майбутньої особистісно-соціально-професійної реалізації, надавати можливість кожному
вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлювати свої здібності, віру
у власні сили та розуміння важливості саморозвитку, самонавчання й
самовдосконалення в умовах сучасної дійсності задля успішної життєтворчості.
Науково-теоретичне обґрунтування досвіду
Акмеологія – галузь
наукового знання, комплекс наукових дисциплін, об’єктом вивчення якої є людина
в динаміці самоактуалізації свого творчого потенціалу, саморозвитку,
самовдосконалення в різних життєвих сферах, у тому числі в освіті, професійній
діяльності тощо. Це наука про шляхи досягнення максимальної досконалості в усіх
видах індивідуальної діяльності людини.
Акмеологія вивчає
характеристики розвитку особистості на етапі становлення зрілості, вершинних
досягнень, стимулює механізми оволодіння висотами професіоналізму, творчості,
майстерності, вимагає вчителя нової формації: професіонала, майстра,
винахідника, дослідника-експериментатора, ерудита, фахівця з покликання,
діагноста, гуманіста, новатора тощо.
Акмеологія шкільної
освіти досліджується такими науковцями, як
Б.Г. Ананьєвим, О.О. Бодальовим,
Г.С. Даниловою, А.О. Деркачом,
Н.В. Кузьміною, В.М. Максимовою, О.В Москаленком, О.О. Пожарським. Їхні
праці присвячені створенню нової наукової акмеологічної концепції, змістом якої
зокрема є:
-
вивчення
варіативних акмеформ у цілісному і стійкому розвитку підростаючої людини в
освітньому середовищі;
-
моделювання
педагогічних систем і стратегій досягнення вершин індивідуальності, групової та
колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів і професійної діяльності
вчителів, їхньої творчості.
Наші власні
дослідження розкривають проблему застосування технологій навчання якісно
нового, акмеологічного рівня, що забезпечує успіх в усіх сферах життєтворчості
кожного учня завдяки організації взаємодії школи та родини з метою формування
стійкого розвитку особистості для досягнення вищої точки (top level) саморозвитку, професійної та соціальної зрілості .
Створення
акмеологічної системи як сучасного закладу освітньої соціалізації обдарованих
учнів, зорієнтоване, насамперед, на забезпечення життєвого успіху його
вихованців. Останній розуміється як гармонія їхнього індивідуального та
суспільного успіху. Основними організаційно-методичними принципами, на яких базується
моя діяльність як учителя-акмеолога, є:
1.
Спрямована
культивація стилю педагогічної діяльності вчителя – партнерство як спільна
творчість з учнями.
2.
Виявлення
індивідуальних особливостей обдарованого учня.
3.
Розвиток
не просто професіонала, а особистості.
4.
Виховання
мотивації соціальної самореалізації обдарованих учнів, орієнтування їх на пошук
власної місії в суспільстві. розвиток лідерських якостей.
5.
Організовування
занять за типом «вільного класу» (вільний рух, вільне обговорення, вільний
вибір видів робіт тощо).
6.
Запровадження
навчальних програм, які відкривають простір для творчості (акцент на самостійну
роботу, світоглядний зміст програмних питань курсу, проектний підхід до
організації навчання тощо).
7.
Індивідуальна
психологічна допомога (психологічна робота з особистісними проблемами
обдарованих учнів).
8.
Спеціальна
допомога (засоби та спроби усунення проявів десинхронії розвитку обдарованих).
Успіх такого підходу
до навчання вимірюватиметься повнотою реалізації завдань пошуку й використання
тих чинників акмеологічної і синергетичної
систем, які сприяють успішному саморозвитку та інтеграції в українське суспільство
обдарованих учнів.
Синергетика як
інтегративний напрямок наукових досліджень
може стати однією з провідних галузей сучасних міждисциплінарних досліджень. Тому останнім часом концепція
синергізму в освітній галузі набуває бурхливого розвитку. Ідеї синергетики
знаходять широке застосування при
вивченні освітніх процесів, коли педагогічні системи починають аналізуватися в
термінах теорії самоорганізації. Окремі аспекти теорії самоорганізації з
педагогічної точки зору знайшли відображення в працях В. О. Аршинова, В. Г. Буданова, В. Г.
Виненка, А. В. Євтодюк, Л. Я. Зоріної, С. Ф. Клепка, В. А. Кушніра, Є. М. Князєвої, В. С. Лутая, В. В. Маткіна, А. П. Назаретяна, Л. І. Новикової, Є. Г.
Пугачової, В. І. Редюхіна, М. М.
Таланчука та ін.
Проблеми застосування принципів синергетики в освітній галузі стають предметом вивчення багатьох науковців (О. В.
Вознюк, І. В. Єршова-Бабенко, А. В. Євтодюк,
С. Ф. Клепко, В. А. Кушнір, А. П. Назаретян та ін.), які використовують синергетичну парадигму в
осмисленні розвитку педагогічних процесів
та в проектуванні освітніх систем. Відтак, педагогічна синергетика відображає нову парадигму освіти, втілюючи
принцип міждисциплінарності та виявляє
потужний ресурс у процесі професійної підготовки сучасного фахівця, зокрема й у процесі викладання іноземних мов. Доводиться констатувати, що робіт, котрі
безпосередньо розглядають психологічні особливості використання синергетичного
підходу до викладання іноземних мов у
середніх навчальних закладах, ми не знаходимо.
Відтак, моїм завданням є
дослідження психологічних особливостей використання
синергетичного підходу у процесі викладання іноземних мов.
Суттєво, що синергетика як інтегративна, міжпредметна галузь знань надає
можливість методологічно посилити процес формування особистості учня, як суб’єкта діяльності та системним чином
організувати наріжні принципи відбування
цієї діяльності, коли у центрі навчально-виховного процесу постає особистість вихованця, який у
цьому процесі займає активно- творчу позицію, виявляючи волю до самовираження і
самореалізації, реалізуючи пошук індивідуальної стратегії самовизначення у
житті. Зазначене вище передбачає актуалізацію принципів активності, діалогічності, самостійності, ініціативи,
творчості, коли учасники навчально- виховного
процесу постають відкритими саморегулюючими,
самодетермінованими системами, що прагнуть до розвитку суб’єктності і суб’єктивності, виявляють (зокрема, у межах
дистанційних форм навчальної діяльності) волю до вибору стратегії
індивідуального життєвого шляху, освітніх
програм, курсів, глибини їхнього змісту і самого викладача. Важливо, що
синергетичний підхід відповідно до своєї нелінійної природи
найбільш повно реалізує творчу активність студентів, передбачає самодетермінацію особистості, розвиток
механізмів рефлексії. Творчість характеризується
також і надситуативністю, відкритістю до невизначеності та хаосу. Синергетика ж
постає наукою про відкриті, нелінійні системи, що виявляють стани динамічного
хаосу. При цьому останній як джерело нового є своєрідною умовою творчості. Загалом, синергетичний підхід в освіті надає
можливість забезпечити інноваційний підхід до навчання та виховання через
принцип міждисциплінарного підходу.
Використання синергетичного підходу в освіті передбачає актуалізацію принципів
активності, діалогічності, самостійності,
ініціативи, творчості.