Акмеологія та підвищення якості освіти.

Використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови

 Так уже влаштована душа людини, що озивається кришталево-дзвінкою струною, ніби квітка до сонця, до всього прекрасного – високого, шляхетного, чистого. І чим далі меншає його у нашому житті, урбанізованому світі, тим усе більше зростає бажання відтворити, зберегти його навколо себе. Як? Голосом, гончарним кругом, нитками на полотні, пензлем, і звичайно, ж словом! Саме воно є ключем, за допомогою якого можна ввійти в храм науки, пізнати глибини культури інших народів, розширити власні горозонти пізнання.

Кожна дитина – це окремий нерозгаданий світ: зрозуміти, виховати і розвивати її здібності можливо тільки за допомогою добра, справедливості, мудрості. Тому свою діяльність спрямовую, перш за все, на розв'язання основних проблем: як наповнити життя ліцеїстів змістом і найвищими цінностями, як допомогти старшокласникам знайти свій шлях й стати щасливими у майбутньому. У цьому мені допомагають, у першу чергу, акметехнології.

Акмеологія та підвищення якості освіти

Перед школою поставлена задача підготовки дитини до успішної соціалізації, усвідомленого вибору професії

Акмеологічний підхід до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів, управління школою дозволяє перевести школу з режиму функціонування до режиму розвитку, при цьому значно підвищується і якість освіти, тому що в усіх суб'єктів освіти систематизуючими стають пізнавальні мотиви, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності стає провідним. Необхідність акмеологічного підходу в навчально-виховному й управлінському процесі загальноосвітньої школи очевидна, оскільки суспільство очікує від школи, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особистостями, які прагнуть до успіху й уміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Акмеологічні прийоми, акметехнології пропонують практичне рішення питання особистісного та професійного успіху. Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, в останні роки тільки розширюється. Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються вже відомі, оскільки все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати новим соціокультурним та економічним умовам.

Актуальність теми

Соціокультурна, економічна та політична ситуація, що постійно змінюється останнім часом в Україні, привертає увагу до людини як особистості, з власними інтересами, потребами, здібностями та вимагає готовності швидкого пристосування до вирішення складних завдань сучасності у сфері професійної та соціальної зрілості. Підхід до людини як вищої цінності, джерела соціального прогресу, активного творця свого життя, відповідального члена суспільства змушує переосмислити акценти в навчанні й вихованні підростаючого покоління та місця педагога в цьому процесі.

         Новітні умови життя потребують сучасної, творчої, самостійної, а головне, зрілої особистості, здатної успішно реалізуватися в усіх сферах людської діяльності.

Актуальна і перспективна модель освіти сьогодні розробляється на засадах нової галузі наукових знань акмеології, що поєднує в собі філософський, психологічний, соціальний та педагогічний підхід до розвитку творчої особистості. Цим підходом був обумовлений вибір актуальної педагогічної проблеми: «Використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови».

Мета даного дослідження - на конкретному прикладі досвіду  показати використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови.

Завдання роботи  - узагальнити, систематизувати теоретичні матеріали з даної теми, показати можливості їх використання у практиці загальноосвітньої школи та перспективи подальшого вивчення інших складових поняття "якість освіти", оцінити роботу середньої загальноосвітньої школи з позицій акмеологічного підходу й визначити можливі перспективи вдосконалення діяльності освітньої установи

Основна ідея досвіду – формувати в учнів мотиваційне поле успішного  навчання шляхом створення ситуації успіху для розвитку кожної дитини,  заклавши основу для її майбутньої особистісно-соціально-професійної  реалізації, надавати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлювати свої здібності, віру у власні сили та розуміння важливості саморозвитку, самонавчання й самовдосконалення в умовах сучасної дійсності задля успішної життєтворчості.

   Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

Акмеологія – галузь наукового знання, комплекс наукових дисциплін, об’єктом вивчення якої є людина в динаміці самоактуалізації свого творчого потенціалу, саморозвитку, самовдосконалення в різних життєвих сферах, у тому числі в освіті, професійній діяльності тощо. Це наука про шляхи досягнення максимальної досконалості в усіх видах індивідуальної діяльності людини.

Акмеологія вивчає характеристики розвитку особистості на етапі становлення зрілості, вершинних досягнень, стимулює механізми оволодіння висотами професіоналізму, творчості, майстерності, вимагає вчителя нової формації: професіонала, майстра, винахідника, дослідника-експериментатора, ерудита, фахівця з покликання, діагноста, гуманіста, новатора тощо.

Акмеологія шкільної освіти досліджується такими науковцями, як     Б.Г. Ананьєвим,  О.О. Бодальовим, Г.С. Даниловою, А.О. Деркачом,         Н.В. Кузьміною, В.М. Максимовою, О.В Москаленком, О.О. Пожарським. Їхні праці присвячені створенню нової наукової акмеологічної концепції, змістом якої зокрема є:

-         вивчення варіативних акмеформ у цілісному і стійкому розвитку підростаючої людини в освітньому середовищі;

-         моделювання педагогічних систем і стратегій досягнення вершин індивідуальності, групової та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів і професійної діяльності вчителів, їхньої творчості.

Наші власні дослідження розкривають проблему застосування технологій навчання якісно нового, акмеологічного рівня, що забезпечує успіх в усіх сферах життєтворчості кожного учня завдяки організації взаємодії школи та родини з метою формування стійкого розвитку особистості для досягнення вищої точки (top level) саморозвитку, професійної та соціальної зрілості .  

Створення акмеологічної системи як сучасного закладу освітньої соціалізації обдарованих учнів, зорієнтоване, насамперед, на забезпечення життєвого успіху його вихованців. Останній розуміється як гармонія їхнього індивідуального та суспільного успіху. Основними організаційно-методичними принципами, на яких базується моя діяльність як учителя-акмеолога, є:

1.     Спрямована культивація стилю педагогічної діяльності вчителя – партнерство як спільна творчість з учнями.

2.     Виявлення індивідуальних особливостей обдарованого учня.

3.     Розвиток не просто професіонала, а особистості.

4.     Виховання мотивації соціальної самореалізації обдарованих учнів, орієнтування їх на пошук власної місії в суспільстві. розвиток лідерських якостей.

5.     Організовування занять за типом «вільного класу» (вільний рух, вільне обговорення, вільний вибір видів робіт тощо).

6.     Запровадження навчальних програм, які відкривають простір для творчості (акцент на самостійну роботу, світоглядний зміст програмних питань курсу, проектний підхід до організації навчання тощо).

7.     Індивідуальна психологічна допомога (психологічна робота з особистісними проблемами обдарованих учнів).

8.     Спеціальна допомога (засоби та спроби усунення проявів десинхронії розвитку обдарованих).

Успіх такого підходу до навчання вимірюватиметься повнотою реалізації завдань пошуку й використання тих чинників акмеологічної і синергетичної  систем, які сприяють успішному саморозвитку та інтеграції в українське суспільство обдарованих учнів.

            Синергетика як інтегративний напрямок наукових досліджень  може стати однією з провідних галузей сучасних міждисциплінарних  досліджень. Тому останнім часом концепція синергізму в освітній галузі набуває бурхливого розвитку. Ідеї синергетики знаходять широке застосування  при вивченні освітніх процесів, коли педагогічні системи починають аналізуватися в термінах теорії самоорганізації. Окремі аспекти теорії самоорганізації з педагогічної точки зору знайшли відображення в працях  В. О. Аршинова, В. Г. Буданова, В. Г. Виненка, А. В. Євтодюк, Л. Я. Зоріної, С. Ф. Клепка, В. А. Кушніра, Є. М. Князєвої, В. С. Лутая, В. В. Маткіна,  А. П. Назаретяна, Л. І. Новикової, Є. Г. Пугачової, В. І. Редюхіна,  М. М. Таланчука та ін.

Проблеми застосування принципів синергетики в освітній галузі стають  предметом вивчення багатьох науковців (О. В. Вознюк, І. В. Єршова-Бабенко,  А. В. Євтодюк, С. Ф. Клепко, В. А. Кушнір, А. П. Назаретян та ін.), які  використовують синергетичну парадигму в осмисленні розвитку педагогічних  процесів та в проектуванні освітніх систем. Відтак, педагогічна синергетика  відображає нову парадигму освіти, втілюючи принцип міждисциплінарності та  виявляє потужний ресурс у процесі професійної підготовки сучасного фахівця,  зокрема й у процесі викладання іноземних мов.  Доводиться констатувати, що робіт, котрі безпосередньо розглядають психологічні особливості використання синергетичного підходу до викладання  іноземних мов у середніх навчальних закладах, ми не знаходимо.

Відтак, моїм завданням  є дослідження психологічних особливостей  використання синергетичного підходу у процесі викладання іноземних мов.

Суттєво, що синергетика як інтегративна, міжпредметна галузь знань надає можливість методологічно посилити процес формування особистості учня,  як суб’єкта діяльності та системним чином організувати наріжні  принципи відбування цієї діяльності, коли у центрі навчально-виховного  процесу постає особистість вихованця, який у цьому процесі займає активно- творчу позицію, виявляючи волю до самовираження і самореалізації, реалізуючи пошук індивідуальної стратегії самовизначення у житті. Зазначене вище передбачає актуалізацію принципів активності,  діалогічності, самостійності, ініціативи, творчості, коли учасники навчально-  виховного процесу постають відкритими саморегулюючими,  самодетермінованими системами, що прагнуть до розвитку суб’єктності і  суб’єктивності, виявляють (зокрема, у межах дистанційних форм навчальної діяльності) волю до вибору стратегії індивідуального життєвого шляху,  освітніх програм, курсів, глибини їхнього змісту і самого викладача. Важливо, що синергетичний підхід відповідно до своєї нелінійної   природи найбільш повно реалізує творчу активність студентів, передбачає  самодетермінацію особистості, розвиток механізмів рефлексії. Творчість  характеризується також і надситуативністю, відкритістю до невизначеності та хаосу. Синергетика ж постає наукою про відкриті, нелінійні системи, що виявляють стани динамічного хаосу. При цьому останній як джерело нового є своєрідною умовою творчості.  Загалом, синергетичний підхід в освіті надає можливість забезпечити інноваційний підхід до навчання та виховання через принцип  міждисциплінарного підходу. Використання синергетичного підходу в освіті передбачає актуалізацію принципів активності, діалогічності, самостійності,  ініціативи, творчості.

Акме-синергетичний підхід до аналізу педагогічних реалій виявляє такі  напрямки розвитку особистості вихованця, як відкритість його особистості  соціальному оточенню, творчість (відкритість спонтанності, невизначеності,  надситуативності), самоактивність (автономність поведінки, розвиток  внутрішньої мотивації), що виявляється у спроможності змінювати

навколишню дійсність (інтернальний локус контролю) та одночасно у  високоадаптативній здатності до інтеграції у навколишнє середовище  (екстернальний локус контролю), що вирізняє саме відкриті дисипативні  системи, які активно обмінюються з навколишнім середовищем енергією та  інформацією, здатні як змінювати навколишнє середовище, так і пластично  інтегруватися в нього.  Відтак, акме-синергетичний підхід до викладання іноземних мов надає  можливість реалізувати принцип цілеспрямованого створення емоційно збагачених навчально-виховних ситуацій; принцип особистісно розвиваючого  спілкування; принцип використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості; принцип систематичного аналізу  вихованцем власних і чужих вчинків. Зазначені принципи відображають  розвиток рефлексії, самоусвідомлення та емпатії як наріжні синергетичні_ принципи організації особистісного простору людини у контексті її взаємодії з  навколишнім навчальним середовищем.  Завдяки використанню синергетичного підходу до аналізу психолого- педагогічних процесів, диференційованому в його категоріальних блоках,  можна аналізувати ефективні методи викладання іноземних мов та будувати  стратегію оптимізації системи викладання іноземних мов у вищому  навчальному закладі. Аналіз наукових джерел надає змогу дійти висновків про найбільш  суттєві розвивальні чинники іноземної мови в їх синергетичній єдності,  оскільки всі вони, утворюючи цілісну системну сутність, тісно пов’язані та  впливають один на одного взаємопотенціюючим чином: процес вивчення  іноземної мови відповідає суб’єктно-діяльнісній, контекстній (контекстно-  знаковій) парадигмі підготовки сучасного фахівця, яка виявляє відкритість  студента як системи, що навчається та розвивається, своїй майбутній професії.  Процес навчальної діяльності тут виявляється глибоко мотивованим, водночас,  як ця стійка мотивація до навчальної діяльності постає одним із найбільш  важливих чинників успішності реалізації її завдань, зокрема й у сфері  професійної підготовки, при цьому успішність в ігровій і навчальній діяльності  позитивно детермінують подальшу перспективу розвитку людини. Навчання  іноземним мовам постає трудовою діяльністю, оскільки навчання за своєю природою – це праця. Це створює умови до активного й глибоко мотивованого  сприйняття студентом усіх предметів навчального циклу, які, таким чином, створюють своєрідне цілісне предметне середовище зі всіма освітніми наслідками, що з цього випливають. Це, у свою чергу, розкриває великі  можливості для розвитку організаційно-саморегулятивного аспекту діяльності  людини, який реалізує ставлення учнів до системи організації трудового  життя та сприяє ефективному формуванню у майбутнього громадянина вольових  умінь та навичок саморегуляції. Навчальна діяльність, що організована таким  чином, сприяє розвитку соціально-комунікативних, соціально-перцептивних  аспектів життєдіяльності учн, тим більше, що процес навчання реалізується у певному соціальному оточенні.

   Іноземна мова як предмет викладання виявляє ще один важливий розвивальний ресурс – естетичний, формування якого реалізується у навчальній діяльності за допомогою використання художньої літератури, поезії, музики, пісень, кінофільмів, ілюстративних матеріалів. Викладання іноземної мови  виявляє і такий розвивальний ресурс, як інформаційно-гностичний аспект, який зумовлює розширення інформаційних ресурсів студентів у багатьох галузях  навколишнього життя. Важливим є й мовний аспект викладання іноземних мов,

оскільки цей процес сприяє вдосконаленню функцій рідної мови, яка є наріжним засобом мислення, пізнання й освоєння дійсності. Вивчення  іноземної мови школярами сприяє розвитку їх когнітивних функцій,  абстрактно-логічного, критичного мислення через удосконалення механізмів  запам’ятовування, які розвиваються через потребу запам’ятовувати великі  масиви інформації на заняттях з іноземних мов.  Особливо слід підкреслити важливість створення на заняттях з іноземної  мови акме-синергетичного ефекту через спеціально підібрані вправи, які мають на меті тренування різних технік спілкування, адекватного використання таких  комунікативних екстравербальних аспектів, як інтонація, швидкість мовлення,  тембр голосу, міміка тощо. Акме- синергетичний ефект тут досягається тим, що у конкретних комунікативних ситуаціях активно взаємодіючі учасники навчального процесу посилююче впливають один на одного і тому мають кращі  результати, ніж якби вони досягали поставленої мети поодинці, ізольовано  один від одного. Відтак, важливою виявляється така стратегія продуктивного  партнерства, яка полягає в безперервному досягненні синергетичного ефекту й  у своєчасному виявленні дисгармонії в процесах колективної комунікації при  навчанні.  Загалом, викладання іноземних мов виявляє багаті синергетичні ресурси, сповнені різнобічним психологічним змістом, який, на наш погляд, найбільш__ повно відкривається у контексті концепції функціональної асиметрії півкуль

головного мозку людини .

Як пише С. С. Пальчевський, цілісний процес пізнання здійснюється в результаті взаємодії операцій, які виконуються півкулями головного мозку людини “Однак процес пізнання стає неповним, або й взагалі неможливим не лише тоді, коли зв’язок між півкулями головного мозку порушується внаслідок хвороби чи травми, а й тоді, коли згадане порушення відбувається на соціально- психологічній основі в процесі виховання та навчання. Порушення синхронності в роботі двох півкуль кори головного мозку якраз і пов’язується з порушенням пропорцій “свідоме – несвідоме” або  “раціональне – чуттєве” у процесі педагогічного впливу на учня. Отже, межею  прогресивного характеру традиційної навчальної системи найчастіше, з нашого погляду, виступає дисбаланс по лінії “свідоме – несвідоме”, “раціональне – чуттєве”. За цією межею швидка стомлюваність учнів, нерозуміння і несприйняття нового навчального матеріалу, апатія до навчання”. Отже, можна говорити про використання феномена функціональної асиметрії півкуль головного мозку у викладанні іноземних мов.  Треба сказати, що метод навчання іноземних мов, який пропонується,  спирається також і на концепцію синергетичної парадигми освіти. Зазначена  концепція освіти, евристичною ідеєю котрої є формулювання   психофізіологічного і суспільно-особистісного змісту мети психолого- педагогічного впливу у межах освітнього процесу та теоретичне обґрунтування  шляхів досягнення стану гармонії людини, базується на розробці засобів  формування психологічного стану функціонального узгодження півкуль мозку людини. Функціональне узгодження півкуль у плані навчання іноземним мовам

передбачає процес мотивації іноземної інформації через лексичний та досвідний базис знання рідної мови, коли асоціативно-конкретний,  багатозначний, експресивний правопівкульовий аспект пізнання світу поєднується з аналітично-абстрактним, лівопівкульовим аспектом такого__ пізнання. Метод інтеграції правого та лівого типів осягнення буття як  навчальний засіб ілюструється педагогічною системою В. Ф. Шаталова, що має дивовижний ефект . Ця система використовує принцип пів кульового синтезу, коли у межах навчального процесу приводяться до гармонії два  аспекти людської психіки – “правий” (“конкретний”) та “лівий” (“абстрактний”). Тут з одного боку учні одержують той чи інший набір конкретних фактів (математичних, історичних, географічних...), а з другого – усі ці факти перекладаються на мову опорних сигналів, що є абстрактними  категоріями. Учні вчаться цілеспрямовано та регулярно маніпулювати одночасно двома протилежними один стосовно іншого рядами реалій нашого життя, здійснюючи їх взаємну трансформацію, коли конкретне розуміється через абстрактне, а абстрактне – через конкретне. Достатньо тривала практика  приведення до функціональної єдності право- та ліво-півкульового боків психічної активності сприяє формуванню установки на “інтегральну” психічну  активність, у межах якої виявляється прагнення до творчості і як результат – незмірно форсується навчальна діяльність. Цікаво, що система В. Ф. Шаталова активізує не лише суто абстрактно-логічний (лівопівкульовий), але й емоційно-  образний, потребно-мотиваційний, правопівкульовий аспекти психічних  функцій, коли навчання, подібно до гри, стає самоціллю, перетворюючись на  самоцінній, самодостатній феномен. Актуалізація одночасно правого  та лівого аспектів людини недвозначно свідчить про високорозвинену інтегрально-творчу форму психічної активності, що передбачає єдність логічного та експресивного розвитку особистості, які у звичайному стані виявляються конкуруючими та гальмують одне одного.  

Методи і прийоми навчання мають бути направлені як на навчання іншомовному спілкуванню, так і на формування і створення прийомів розумової праці, знаходження власних рішень, використання здобутих знань в практиці, розвиток культури спілкування, яке можливе лише при комунікативному підході у навчанні іноземній мові.

У зв'язку з цим, основним своїм завданням роботи в школі рахую формування позитивної мотивації в процесі вивчення іноземної мови в умовах реалізації інноваційного підходу у викладанні, що забезпечує розвиток творчих здібностей школярів, які навчаються шляхом пошуку  нових методів викладання.

Аналізуючи форми, методи і засоби навчання англійської мови, використання яких  зберігає навчальну мотивацію і пізнавальну активність учнів на уроці, я прийшла до висновку , що саме акме-синергетичні технології навчання іноземній мові направлені на розвиток внутрішнього потенціалу учнів. Діяльність школи здійснюється на основі стійкого дотримання законних прав і інтересів всіх суб'єктів освітньо-виховного процесу. Наша школа „Центр надії” прагне до максимального задоволення потреб  учнів, інтересів їх батьків, приділяючи при цьому особливу увагу вирішенню питань створення комфортних умов для виховання і навчання дітей, оптимізації діяльності педагогічних працівників. Основне завдання акме-синергетичних технологій — «сформувати і закріпити в самосвідомості людини необхідність  саморозвитку і самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами реалізувати особисте і професійне „Я”.

У акмеологічній школі дитина розвивається як індивід, особа, враховуються його індивідуальні особливості, формуються духовні і етичні цінності, розвиваються творчі здібності, уміння соціалізуватися, будувати стосунки в колективі. Іноземна мова – чи не єдиний предмет в шкільній програмі, що ставить за мету навчання спілкуванню, і в цьому сенсі його значення важко переоцінити. Спілкування як діяльність людини стає не лише метою, але і засобом досягнення цієї цілі.

Процес вивчення ІМ розуміється „не як індивідуальна діяльність учнів з навчальним матеріалом, з предметом навчання, а як особливим чином організоване спілкування, взаємодія вчителя і учня.” В даний час метою навчання ІМ стає формування комунікативної компетенції.

Формування комунікативної компетенції стає головним завданням у навчанні ІМ. Тому організовую так роботу на уроці, де стосунки всередині спілкування засновані на індивідуальному, особистому досвіді: висловлювання мотивовані, переконливі, особисті.Проблеми, які обговорюються на уроці взяті з реального життя і пов'язані з навколишнім світом учнів.

 Наприклад,

•        Чи потрібно вводити форму в нашій школі?

•        Чи може зрадити справжній друг?

         Як хобі допомагає (заважає) тобі в навчанні, житті?

 •       Чи знаєш ти історію свого рідного краю?

 •       Чи треба багато читати?

  В процесі спілкування вирішуються завдання, досягаються цілі, отримують результат. Це вимагає певних зусиль, тому для активізації пізнавальної діяльності учнів я використовую різні форми і методи, сучасні педагогічні технології.

У старших класах потрібно застосовувати активні форми уроків: прес- конференції «Хочете стати сучасними?.. Станьте розумнішими.», в якому спостерігається високий рівень мотивації учнів. Вони займаються самоосвітою, легко вступають в суперечку, вміють узагальнювати, аргументувати, робити висновки.

Великі мотивуючі можливості має урок- дискусія „Легко бути молодим?”. Для підлітків позитивна дія на мотивацію до навчання надає висвітлення болючих молодіжних проблем: наркотики, куріння, насильство, взаємини в сім'ї, проблема «батьків і дітей». Навички такого спілкування (де  є особистий досвід) залишаться на все життя, навіть якщо учень забуде  іноземну мову.

На мій погляд, такі уроки дають досить повне уявлення про рівень мовних вмінь старшокласників, проте, виставлення оцінок на таких уроках суперечило б його атмосфері, і, цей момент, на мою думку, доцільно перенести на наступний урок. Що ж до стимулюючої ролі оцінки, то на таких уроках таке питання не стоїть. Тут «задіяні пізнавальні мотиви, учень отримує задоволення від факту спілкування іноземною мовою».

Великі можливості є у використанні рольових ігор, коли учень виступає в інших соціальних ролях (лікарка, вчитель, тренер, кореспондент, син-дочка, любитель кіно і т,д.). Рольова гра вимагає знання різних учбових дисциплін (географія, історії, економіки) учнями, які грають ролі сина і дочки, бабусі і мами.  Хорошим співбесідником часто є не той, хто краще використовує структуру, опору або має оцінку «12», а той, хто має більший життєвий досвід, хто швидко орієнтується в обстановці, більш товариський, комунікабельний.

Наприклад

  а) What books саn help уоu to study better at school ?

  При цьому я враховую такі  особисті якості , як ініціативність в спілкуванні, авторитет серед однокласників.

У кабінеті англійської мови учні займають місця на свій розсуд, я не обмежую їх у виборі сусіда по парті. Так визначаються пари учнів з кращою психологічною сумісністю, необхідною для комунікативних вправ.  Підбір ролей формує активну життєву позицію, кращі людські якості, відчуття колективізму, взаємодопомоги, взаємовиручки.

Я використовую на уроках також проблемні ситуації, які спонукають до самостійних дій, до пошуку рішення. Зазвичай таку роботу провожу в парах, групах. Так,  по темі «Як зберегти здоров'я» дається проблемна ситуація «Ти простудився, не можеш взяти участь в змаганнях. Попередь однокласників, попроси ради».  Організовуючи індивідуальну роботу на уроці, я використовую різні лексичні, граматичні картки виходячи з рівня підготовленості учнів.

Однією із складових комунікативної компетенції є соціокультурний підхід у вивченні англійській мові, що передбачає взаємодію суб'єктів різних культур, орієнтує на навчання «міжкультурному іншомовному спілкуванню ». Проводжу роботу, направлену на вивчення історії, культури, побуту, звичаїв, традицій  країн англомовного світу. Знання допомагають учням виконувати різні контрольні роботи, завдання по тестуванню.

У старших класах по темі «Як зрозуміти цих загадкових іноземців»  учні дають порівняльну характеристику англійцям, американцям, охоплюють різні сфери побуту, організації життя народів.

•        Як географічне положення впливає на життя людей.

•        Устрій життя, традиції, звичаї народів.

•        Відмінні риси характеру.

 •       Місця проживання англійців, американців, росіян.

 •       Як народи зберігають свою історію (пам'ятки)

•        Життя сучасної столиці (Лондон, Вашингтон).

 Спілкування за таким планом допомагає вирішувати як мовні, так і соціокультурні аспекти мови. Для забезпечення цікавості  учнів використовую творче самовираження школярів. Напрями творчій діяльності школярів  виявляються в їх захопленнях: вони майструють щось, захоплюються музикою, комп'ютером, спортом, дівчатка ведуть щоденники, збирають колекції, між ними в класі складаються певні стосунки, - все це я використовую для активізації пізнавальної діяльності.

Учні приносять на уроки фотографії, листівки, альбоми («Моя сім'я», «Мої друзі»); предмети зі своєї колекції, улюблені іграшки («Захоплення, дозвілля, хобі»). Такі уроки сприяють спілкуванню, вони мають особистісну спрямованість, створюють достовірно комунікативну обстановку на уроці.

Не менш важливою в контексті акмеологічної теорії є технологія, що отримала назву «Метод проектів», який передбачає орієнтацію на самостійну діяльність учнів.

Метод проектів дозволяє:

  •      Показати вміння окремого учня або групи учнів використовувати набутий в школі дослідницький досвід.

  •      Реалізувати свій інтерес до предмету дослідження, примножити знання про нього.

  •      Продемонструвати рівень вивчення іноземної мови.

  •      Піднятися на вищий рівень розвитку, соціальної зрілості.

Проекти передбачають активізацію їх діяльності: учні підбирають інформацію в довідниках, шукають фото і малюнки. Проекти створюють можливість як для дітей з високим рівнем інтелекту повністю реалізовувати свій потенціал і сформувати вміння роботи з інформацією, так і можливість участі школярів з нижчою мовною підготовкою.

При роботі над проектом учні відстоюють, аргументують свою позицію. Навчаю, щоб школярі використовували різні засоби для вираження своїх думок: опитування, діагностика, анкетування. Проектна робота, зв'язана з використанням ресурсів мережі Інтернет, створює «необхідні умови для забезпечення більш високого рівня сформованості інформаційних умінь і навчальних навичок учнів так необхідних для досягнення успіху в новому інформаційному суспільстві цифрових технологій.» 

Висновки

Акмеологічні підходи до навчання та виховання підростаючої людини передбачають концентрацію уваги педагога не лише на розумовому розвитку особистості, а й на духовному, соціальному, фізичному, соматичному, які відбуваються в тісному взаємозв’язку і зумовлюють загальний рівень акмеологічної самореалізації особистості. Акмеологія – наука про вершинні досягнення людини в професійній діяльності та особистому житті.
 Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального, досягає успіху в різних видах діяльності. Розвивати творчу особистість можливо лише за умови формування в ній компонентів творчих здібностей, таких, як: самоорганізаційні здібності; мотиваційно-творча активність; інтелектуально-евристичні здібності; інтелектуально-логічні здібності; комунікативні здібності. Головним залишається те, щоб в учнів класу, в першу чергу, сформувати культ творчості, у якій би формі вона не виступала.
Початковим імпульсом формування творчого потенціалу є мотиваційно-творча активність, адже залучення учнів до активної творчої діяльності вимагає розуміння ними мети й завдань уроку. Мотиваційна основа в навчанні – це основа основ у практичній діяльності вчителя. Від того, як вчитель зміг налаштувати учнів на роботу залежить успіх у навчанні. Мотивація уроків часто подається у вигляді віршів, міфів, легенд, тобто широко реалізуються такі новітні дидактичні принципи: емоційності, художності, концентративної психорелаксації.
Розвитку творчої особистості сприяє також сучасний підхід до язаний з проблемою¢вивчення навчального матеріалу. Цей підхід пов глобалізації навчального матеріалу. Особливе значення в сучасній школі приділяють проблемам глобалізації як такої і глобалізації навчального матеріалу взагалі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що для широкого кола вчителів географії проблема глобалізації навчального матеріалу продовжує залишатися новою. Глобалізація лежить в основі цілісності дитячого світосприйняття. Уже маленькі діти приймають предмет в цілому: спочатку його загальні риси, а потім окремі елементи. Характерно, що цілісність образу зберігається навіть тоді, коли об’єкт подається схематично, що позитивно відрізняє людину від комп’ютера, який у цих випадках утрачає здатність «розпізнавання». На жаль, сьогодні в методиці вивчення шкільних навчальних предметів ми нерідко йдемо у зворотньому порядку. У процесі ознайомлення з новими об’єктами часто пропонуємо учням спочатку вивчити окремі елементи і вже потім звести їх у цілісність, а не навпаки. Глобалізація ж вимагає протилежного шляху в пізнанні світу на основі такої лінійності: первинний синтез – аналіз – вторинний синтез.
Як правило, глобальна тема об’єднує навчальний матеріал кількох уроків, що співвідноситься з вимогами навчальних програм та тематичним обліком знань, включає у себе найголовніші закономірності, ідеї, теорії, закони, а також найхарактерніші та найяскравіші їх ілюстрації. Коли на уроках, присвячених розробці глобальних тем, загальне, закономірне виступає на першому плані, а часткове, другорядне – на другому, то підчас розробки глобальних підтем – навпаки.