Формування громадянської компетентності засобами іноземних мов в умовах полікультурного середовища

І етап.

Науково-теоретичне обґрунтування

проблемної теми та шляхи її реалізації.

Організація діяльності щодо розв’язування завдань.

Прогнозовані результати

1.     Вивчення літератури з проблеми. 2.     Робота методичної ради школи. 3.     Робота шкільних методоб’єднань. 4.     Позакласна робота. 5.     Відвідування уроків, заходів, спілкування з адміністрацією. 6.     Проведення відкритих уроків. 7.     Педагогічні читання.

1.     Вибір проблемних тем над якими працюють шкільні методоб’єднання, вчителі. 2.     Оформлення картотеки. 3.     Підбір літератури, окремих статей з проблемної теми. 4.     Вивчення теоретичних основ проблеми. 5.     Вивчення перспективного педагогічного досвіду. 6.     Позитивні зміни рівня інтелектуальних здібностей учнів, підвищення результативності участі в олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах МАН.

У системі сучасної освіти надзвичайно важливим і актуальним є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України. 

Завдання патріотичного виховання та виховання громадянських компетентностей на уроках англійської мови полягають у вихованні позитивного та поважного ставлення до власного народу, його культури, любові до Батьківщини й рідної мови та віри в світле майбутнє своєї країни. І все це у повній мірі залежить від вчителя, його патріотичних настроїв та відданості своїй справі, адже саме школа зароджує в молодому поколінні почуття державності, закладає паростки гордості за Батьківщину, за вчинки предків, готує громадян і патріотів. Безумовно, найдієвішим та найуспішнішим засобом втілення такої мети є нетрадиційний підхід до уроку та використання інноваційних технологій, але водночас неменш важливим є і психологічний момент, який проявляється у емоційному налаштуванні учнів, створенні відповідної атмосфери на уроці.

Оновлені програми для початкової школи з іноземних мов.
https://drive.google.com/drive/u/0/my-drive

Шляхи формування соціального досвіду учнів на уроках англійської мови в умовах полілінгвального середовища

В умовах глобальної інтеграції різних культур іноземна мова відіграє вирішальну роль при спілкуванні та при порозумінні представників різних мов, культур та соціальних сфер. Саме тому соціокультурний аспект є одним із визначальних підходів при вивченні іноземних мов, оскільки формування соціокультурної компетентності нерозривно пов'язане з основними цілями

освіти: практичної, розвиваючої та виховної.

Формування соціального досвіду учнів має певні особливості на кожному етапі навчання в школі. Так, до змісту соціокультурної компетентності при вивченні іноземної мови належать національні реалії: державна символіка (гімн країни, клятва прапору).

Виховання учнів здійснюється через систему особистого ставлення до культури народу, мова якого вивчається, і процес оволодіння цією культурою. Передбачається виховання в них:

• культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі;

• ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій; позитивного ставлення до іноземної мови, культури народу, який розмовляє цією мовою;

• розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування;

• таких рис характеру, як доброзичливість, толерантність, активність, працьовитість, здатність до рефлексії, формування позитивної Я-концепції та саморозвитку.

Соціокультурна компетенція охоплює такі два види компетенцій, як країнознавча та лінгвокраїнознавча, тобто учні мають одержати певні країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання. Країнознавчі знання — це знання з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни. Лінгвокраїнознавчі знання — знання особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.

Акмеологія та підвищення якості освіти.

Використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови

 Так уже влаштована душа людини, що озивається кришталево-дзвінкою струною, ніби квітка до сонця, до всього прекрасного – високого, шляхетного, чистого. І чим далі меншає його у нашому житті, урбанізованому світі, тим усе більше зростає бажання відтворити, зберегти його навколо себе. Як? Голосом, гончарним кругом, нитками на полотні, пензлем, і звичайно, ж словом! Саме воно є ключем, за допомогою якого можна ввійти в храм науки, пізнати глибини культури інших народів, розширити власні горозонти пізнання.

Кожна дитина – це окремий нерозгаданий світ: зрозуміти, виховати і розвивати її здібності можливо тільки за допомогою добра, справедливості, мудрості. Тому свою діяльність спрямовую, перш за все, на розв'язання основних проблем: як наповнити життя ліцеїстів змістом і найвищими цінностями, як допомогти старшокласникам знайти свій шлях й стати щасливими у майбутньому. У цьому мені допомагають, у першу чергу, акметехнології.

Акмеологія та підвищення якості освіти

Перед школою поставлена задача підготовки дитини до успішної соціалізації, усвідомленого вибору професії

Акмеологічний підхід до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів, управління школою дозволяє перевести школу з режиму функціонування до режиму розвитку, при цьому значно підвищується і якість освіти, тому що в усіх суб'єктів освіти систематизуючими стають пізнавальні мотиви, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності стає провідним. Необхідність акмеологічного підходу в навчально-виховному й управлінському процесі загальноосвітньої школи очевидна, оскільки суспільство очікує від школи, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особистостями, які прагнуть до успіху й уміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Акмеологічні прийоми, акметехнології пропонують практичне рішення питання особистісного та професійного успіху. Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, в останні роки тільки розширюється. Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються вже відомі, оскільки все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати новим соціокультурним та економічним умовам.

Актуальність теми

Соціокультурна, економічна та політична ситуація, що постійно змінюється останнім часом в Україні, привертає увагу до людини як особистості, з власними інтересами, потребами, здібностями та вимагає готовності швидкого пристосування до вирішення складних завдань сучасності у сфері професійної та соціальної зрілості. Підхід до людини як вищої цінності, джерела соціального прогресу, активного творця свого життя, відповідального члена суспільства змушує переосмислити акценти в навчанні й вихованні підростаючого покоління та місця педагога в цьому процесі.

         Новітні умови життя потребують сучасної, творчої, самостійної, а головне, зрілої особистості, здатної успішно реалізуватися в усіх сферах людської діяльності.

Актуальна і перспективна модель освіти сьогодні розробляється на засадах нової галузі наукових знань акмеології, що поєднує в собі філософський, психологічний, соціальний та педагогічний підхід до розвитку творчої особистості. Цим підходом був обумовлений вибір актуальної педагогічної проблеми: «Використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови».

Мета даного дослідження - на конкретному прикладі досвіду  показати використання акме-синергетичного підходу з метою формування особистості учня в умовах глобалізації світу на уроках англійської мови.

Завдання роботи  - узагальнити, систематизувати теоретичні матеріали з даної теми, показати можливості їх використання у практиці загальноосвітньої школи та перспективи подальшого вивчення інших складових поняття "якість освіти", оцінити роботу середньої загальноосвітньої школи з позицій акмеологічного підходу й визначити можливі перспективи вдосконалення діяльності освітньої установи

Основна ідея досвіду – формувати в учнів мотиваційне поле успішного  навчання шляхом створення ситуації успіху для розвитку кожної дитини,  заклавши основу для її майбутньої особистісно-соціально-професійної  реалізації, надавати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлювати свої здібності, віру у власні сили та розуміння важливості саморозвитку, самонавчання й самовдосконалення в умовах сучасної дійсності задля успішної життєтворчості.

   Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

Акмеологія – галузь наукового знання, комплекс наукових дисциплін, об’єктом вивчення якої є людина в динаміці самоактуалізації свого творчого потенціалу, саморозвитку, самовдосконалення в різних життєвих сферах, у тому числі в освіті, професійній діяльності тощо. Це наука про шляхи досягнення максимальної досконалості в усіх видах індивідуальної діяльності людини.

Акмеологія вивчає характеристики розвитку особистості на етапі становлення зрілості, вершинних досягнень, стимулює механізми оволодіння висотами професіоналізму, творчості, майстерності, вимагає вчителя нової формації: професіонала, майстра, винахідника, дослідника-експериментатора, ерудита, фахівця з покликання, діагноста, гуманіста, новатора тощо.

Акмеологія шкільної освіти досліджується такими науковцями, як     Б.Г. Ананьєвим,  О.О. Бодальовим, Г.С. Даниловою, А.О. Деркачом,         Н.В. Кузьміною, В.М. Максимовою, О.В Москаленком, О.О. Пожарським. Їхні праці присвячені створенню нової наукової акмеологічної концепції, змістом якої зокрема є:

-         вивчення варіативних акмеформ у цілісному і стійкому розвитку підростаючої людини в освітньому середовищі;

-         моделювання педагогічних систем і стратегій досягнення вершин індивідуальності, групової та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів і професійної діяльності вчителів, їхньої творчості.

Наші власні дослідження розкривають проблему застосування технологій навчання якісно нового, акмеологічного рівня, що забезпечує успіх в усіх сферах життєтворчості кожного учня завдяки організації взаємодії школи та родини з метою формування стійкого розвитку особистості для досягнення вищої точки (top level) саморозвитку, професійної та соціальної зрілості .  

Створення акмеологічної системи як сучасного закладу освітньої соціалізації обдарованих учнів, зорієнтоване, насамперед, на забезпечення життєвого успіху його вихованців. Останній розуміється як гармонія їхнього індивідуального та суспільного успіху. Основними організаційно-методичними принципами, на яких базується моя діяльність як учителя-акмеолога, є:

1.     Спрямована культивація стилю педагогічної діяльності вчителя – партнерство як спільна творчість з учнями.

2.     Виявлення індивідуальних особливостей обдарованого учня.

3.     Розвиток не просто професіонала, а особистості.

4.     Виховання мотивації соціальної самореалізації обдарованих учнів, орієнтування їх на пошук власної місії в суспільстві. розвиток лідерських якостей.

5.     Організовування занять за типом «вільного класу» (вільний рух, вільне обговорення, вільний вибір видів робіт тощо).

6.     Запровадження навчальних програм, які відкривають простір для творчості (акцент на самостійну роботу, світоглядний зміст програмних питань курсу, проектний підхід до організації навчання тощо).

7.     Індивідуальна психологічна допомога (психологічна робота з особистісними проблемами обдарованих учнів).

8.     Спеціальна допомога (засоби та спроби усунення проявів десинхронії розвитку обдарованих).

Успіх такого підходу до навчання вимірюватиметься повнотою реалізації завдань пошуку й використання тих чинників акмеологічної і синергетичної  систем, які сприяють успішному саморозвитку та інтеграції в українське суспільство обдарованих учнів.

            Синергетика як інтегративний напрямок наукових досліджень  може стати однією з провідних галузей сучасних міждисциплінарних  досліджень. Тому останнім часом концепція синергізму в освітній галузі набуває бурхливого розвитку. Ідеї синергетики знаходять широке застосування  при вивченні освітніх процесів, коли педагогічні системи починають аналізуватися в термінах теорії самоорганізації. Окремі аспекти теорії самоорганізації з педагогічної точки зору знайшли відображення в працях  В. О. Аршинова, В. Г. Буданова, В. Г. Виненка, А. В. Євтодюк, Л. Я. Зоріної, С. Ф. Клепка, В. А. Кушніра, Є. М. Князєвої, В. С. Лутая, В. В. Маткіна,  А. П. Назаретяна, Л. І. Новикової, Є. Г. Пугачової, В. І. Редюхіна,  М. М. Таланчука та ін.

Проблеми застосування принципів синергетики в освітній галузі стають  предметом вивчення багатьох науковців (О. В. Вознюк, І. В. Єршова-Бабенко,  А. В. Євтодюк, С. Ф. Клепко, В. А. Кушнір, А. П. Назаретян та ін.), які  використовують синергетичну парадигму в осмисленні розвитку педагогічних  процесів та в проектуванні освітніх систем. Відтак, педагогічна синергетика  відображає нову парадигму освіти, втілюючи принцип міждисциплінарності та  виявляє потужний ресурс у процесі професійної підготовки сучасного фахівця,  зокрема й у процесі викладання іноземних мов.  Доводиться констатувати, що робіт, котрі безпосередньо розглядають психологічні особливості використання синергетичного підходу до викладання  іноземних мов у середніх навчальних закладах, ми не знаходимо.

Відтак, моїм завданням  є дослідження психологічних особливостей  використання синергетичного підходу у процесі викладання іноземних мов.

Суттєво, що синергетика як інтегративна, міжпредметна галузь знань надає можливість методологічно посилити процес формування особистості учня,  як суб’єкта діяльності та системним чином організувати наріжні  принципи відбування цієї діяльності, коли у центрі навчально-виховного  процесу постає особистість вихованця, який у цьому процесі займає активно- творчу позицію, виявляючи волю до самовираження і самореалізації, реалізуючи пошук індивідуальної стратегії самовизначення у житті. Зазначене вище передбачає актуалізацію принципів активності,  діалогічності, самостійності, ініціативи, творчості, коли учасники навчально-  виховного процесу постають відкритими саморегулюючими,  самодетермінованими системами, що прагнуть до розвитку суб’єктності і  суб’єктивності, виявляють (зокрема, у межах дистанційних форм навчальної діяльності) волю до вибору стратегії індивідуального життєвого шляху,  освітніх програм, курсів, глибини їхнього змісту і самого викладача. Важливо, що синергетичний підхід відповідно до своєї нелінійної   природи найбільш повно реалізує творчу активність студентів, передбачає  самодетермінацію особистості, розвиток механізмів рефлексії. Творчість  характеризується також і надситуативністю, відкритістю до невизначеності та хаосу. Синергетика ж постає наукою про відкриті, нелінійні системи, що виявляють стани динамічного хаосу. При цьому останній як джерело нового є своєрідною умовою творчості.  Загалом, синергетичний підхід в освіті надає можливість забезпечити інноваційний підхід до навчання та виховання через принцип  міждисциплінарного підходу. Використання синергетичного підходу в освіті передбачає актуалізацію принципів активності, діалогічності, самостійності,  ініціативи, творчості.

Формування гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов в умовах білінгвального полікультурного середовища

І. Вступ

Протягом 2010-2015 н. р. робота МО вчителів іноземних мов була підпорядкована проблемній темі «Формування гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов в умовах білінгвального полікультурного середовища». 

Робота над проблемною темою включала поетапну її реалізацію, що висвітлювала напрямки діяльності МО по діагностиці, теоретичному обґрунтуванню та практичному дослідженню проблеми, систематизації, узагальненню та пропагуванню перспективного педагогічного досвіду. Плануванням передбачено поєднання індивідуальних, групових та колективних форм роботи, їх модернізація на інноваційній основі. Питання ефективності роботи по реалізації науково-методичної проблеми розглядалися на засіданнях шкільних методобєднань. 

  Реалізовуючи проблемну тему МО, вчителі іноземних мов працювали над вирішення наступних завдань, а саме:

-              Створення оптимальних умов для формування гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов;

-              Розкритття різних аспектів культури і  можливості їх застосування на уроках іноземної мови в контексті діалогу культур та розвитку полікультурної свідомості в процесі вивчення іноземної мови.

-   Визначення шляхів формування гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов в умовах білінгвального полікультурного середовища.

 -  Виховання громадянина, толерантного та доброзичливого у полікультурному середовищі;

 -        Виховання наполегливості, волі, впевненості у досягненні мети;

 -      Розширення світогляду учнів, навчання спостерігати, думати, аналізувати, розмірковувати;

Актуальність теми:

Загальновизнано, що рівень мовної освіти завжди був і залишається визначальним у характеристиці соціального розвитку суспільства загалом і кожної особистості зокрема. На сучасному етапі розвитку суспільства навчання іноземної мови спрямоване на формування гармонійної соціально-компетентної особистості, яка вміє комунікативно виправдано й грамотно послуговуватися мовою в умовах білінгвального полікультурного середовища.

Об'єкт дослідження: інноваційні технології, методи, прийоми що сприяють формуванню гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов в умовах білінгвального полікультурного середовища.

Предметом дослідження є педагогічні умови, створене полікультурне середовище для застосування інноваційних технологій що сприяють формуванню гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов в умовах білінгвального полікультурного середовища.

Мета – визначити та обгрунтувати необхідність саме тих технологій навчання, які забезпечують умови для формування гармонійної соціально-компетентної особистості засобами іноземних мов в умовах білінгвального полікультурного середовища.

Практика свідчить, що найбільш продуктивними, міцними, усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов для самостійного здобуття знань сприяють проблемні ситуації. Діти вирішують пізнавальне завдання, що містить суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків. Як один із прийомів створення проблемної ситуації широко використовують «хвилинки міркування», що сприяють розвитку як логічного, так і образного мислення.

Із розвитком гармонійної соціально-компетентної особистості дитини тісно пов'язують технологію використання на уроці навчальних ігор і творчих завдань. У процесі вирішення творчих завдань учні створюють певний творчий продукт. У ході вивчення різних тем доцільно використовувати різні види творчих завдань, оскільки це спонукає дітей до пошуку, зацікавлює новизною.

Провідна ідея теми полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання іноземних мов, що сприяють формуванню гармонійної соціально-компетентної особистості школяра.